04 декабря 2019
«Лыддьысям комиöн»/Обзор краеведческих новинок «Читаем на коми языке»
«Лыддьысям комиöн» 47-ӧд петас тöдмöдö Степан Тимушевлöн «Зумыш пармаын» историческöй повесьтöн, Алёна Ельцовалöн «Паметь гы» нима кывбура циклöн да Вячеслав Бабинлöн «Васа да Васса» повесьтöн.
Тимушев Степан Федорович. Зумыш пармаын. – Сыктывкар : Коми кн. изд-во, 1986. – 143 лист бок. – Перевод заглавия: В угрюмой тайге. |
Тимушев Степан Федорович, журналист, кывбуралысь, гижысь да вуджöдчысь. 2019-öд вося декабр 27-öд лунö сылы тырис эськö чужöмсяньыс 100 арöс. Чужис Степан Федорович Вöлöгда губерния Усть-Сысольск уездса Парч сиктын (öнi Кулöмдiн район) крестьянин семьяын. Велöдчис Уллянаса сельхозтехникум да уджалic Изьваын зоотехникöн.
Ветлiс доброволечöн Ыджыд война вылö, сьöкыда ранитчис, бурдöдчöм бöрын выльысь мунiс фронт вылö. Эмöсь боевöй наградаяс. Дыр кад уджалic журналистикаын, районса да республикаса газетъясын, радио вылын. Помалiс Коми пединститут. Кувсис 1986-öд вося ноябр 26-öд лунö.
Литератураö пырöдчыны заводитiс велöдчигас на. Сылысь кывбуръяс, висьтъяс, очеркъяс, статьяяс йöзöдлiсны «Ударник» да «Войвыв кодзув» журналъяс. Колхознöй тема вылö гижис «Зумыд кок йылö» повесьт.
Вуджöдiс коми кыв вылö Агния Бартолысь кывбуръяс, Корней Чуковскийлысь «Мойдодыр», Николай Носовлысь «Ичöтик гажа семья», Александр Пушкинлысь «Белкинлöн повесьтъяс» да мукöд произведение. Вöлiны сiдзжö öтвыв вуджöдöмъяс. Шуам, сборник «Сьыланкывъяс» (1951) Степан Тимушев öтвылысь вуджöдiс нималана гижысьяскöд: Геннадий Фёдоров, Василий Елькин, Дмитрий Конюхов, Иван Вавилин, Александр Осипов да Михаил Лебедев.
С. Тимушевлöн «Зумыш пармаын» историческöй повесьтын висьтавсьö Кулöмдiнса крестьяна йылысь, кодъяс кыпöдчисны асланыс нартитысьялы паныд. Небöгыс заводитчö 1841-öд вося декабрын. Государственнöй эмбуръяс кузя министр его сиятельство граф Киселёвлöн резиденцияса параднöй подъезд дорын водз асывсяньыс сулалiсны мужикъяс. Öти мужичöй шуис, мый виччысьö танi дас лун нин. Танi вöлi и Герасим Сладкостиев, кодi подöн тöлысь чöж локтiс Коми мусянь Питерöдз, кöм-пасьыс вылысас весиг ори. Сиктсаяслöн корöм серти сiйö воис сар дорö прошенньö вылö воча кывла. Герасим нуöдiс сёрни роч муысь воöм Максим Мирнöйкöд: «Тiян шуан помещикъяс, а ми кöть и государственнöй крестьяна, правдасö сьöкыд жö аддзыны. Мыйта прöмыс кыйлам, чайтам овмöдчыны, керка-карта дзоньтавны, а Мамонтов Прокö öстатки грöшнымöс пычкас. Воттö кульöны, ямскöйтö мынты, рекрутчинаысь деньга сет. А кольöм во джын сиктным сотчис…».
А помасис тайö повесьтыс, мый кулӧмдінса кресьтянаӧс сьöкыд олöм вылö элясьöмысь нӧйтісны ньӧръясӧн. Та могысь вӧлі вайӧма 4 додь тыр ньӧр. Кулӧмдінса бунт йылысь гижлiс сiдзжö Василий Кунгин, гижысь да чужан му туялысь.
Ельцова Елена Власовна. "Паметь гы " / Алёна Ельцова// Войвыв кодзув. – 2019. – 11 №. – 3-8 лист бокъяс. – Перевод заглавия: Волна воспоминаний. - Подписано псевдонимом: Алёна Ельцова. |
Алёна Ельцова чужис Кулöмдін сиктын. Помаліс Сыктывкарса искусство гимназия, Сыктывкарса каналан университет, Москваса Горький нима литература институт да Коми наука шöринса аспирантура. 2009-öд воын дорйис Тима Вень творчество кузя диссертация. Уджалö Коми наука шöринса кыв, литература да история институтын.
Алёна Ельцова пырö Россияса гижысь котырö. Гижö кывбуръяс, туялö коми литература. Йöзöдчö «Арт», «Войвыв кодзув», «Север», «Юность» да мукöд журналъясын; «Коми му», «Парма гор», «Йöлöга» газетъясын да öтувъя öктöдъясын. Олӧ Сыктывкарын.
Эмöсь Алена Ельцовалöн «Кассяна во», «Аскиа лун водзын», «Кадлöн воськовъяс», «Асъя зэр» нима асшöр небöгъяс. Том ань гижö Коми му да чужан сикт дорö помтöм муслун йылысь, радейтчöм йылысь, вöр-вакöд сёрни йылысь, кöні тшöкыда паныдасьлöны гожöм да тöв, зэр да ар, лысва, лым да уна мукöд образ. Мичаöсь артмöны орччöдöмъяс: пелысь шогсьö; тэрмасьысь гожöм; коялö зарнисö содз тырнас ар; карыс вугралö; кыла арлысь небыд воськов; эзысь нюмсера тöлысь да сiдз водзö.
Алёна Ельцовалысь кывбуръяссö вуджöдлісны роч, финн, эст, англия, венгр, мари, мордва, узбек кывъяс вылö. Нӧшта ачыс вуджӧдö роч да финн-йӧгра кывъя гижысьясöс.
Менам киын 2019-öд вося «Войвыв кодзув» журналлöн 11-öд номер, кöні йöзöдöма Алёна Ельцовалысь «Паметь гы» нима кывбура цикл, кытчö пырисны выль кывбуръяс: «Мича арö, зарни арö…», «Паметь гыяс», «Кад пасъяс» ним улын.
Бабин Вячеслав Леонидович. Васа да Васса : повесьт // Войвыв кодзув. – 2019. – 10 №. – 8-23 лист бокъяс. – Перевод заглавия: Водяной и Василиса : повесть. |
Вячеслав Леонидович Бабин чужис 1960-öд вося моз 21-öд лунö Кулöмдін районса Немдін сиктын. Помаліс шöр школа, бöрынджык – Москваса Горький нима литература институт. Уджавлiс механизаторöн, культура керка директорöн, «Ленин туйöд» (öнія «Парма гор») Кулöмдін районса газетын. Нуöдіс районса радио пыр передачаяс. Гижны заводитіс школаас велöдчигöн на.
1989-öд воын В. Бабинлöн петіс медводдза «Сьöлöмшöр» нима кывбура небöг. Сэсся вöлiны «Öктö Коля коляоз» да «Вуджöр» небöгъяс. Сылысь кывбуръяс, висьтъяс да сиктса йöзлöн олöм йылысь гижöдъяс позьö лыддьыны «Парма гор» газетысь, «Войвыв кодзув» журналысь, «Ковтöм петасъяс» да «Парма гор» нима öтувъя небöгъясысь.
2019-öд вося «Войвыв кодзув» журналлöн 10-öд номерын йöзöдöма В. Бабинлысь «Васа да Васса» повесьт. Шöр герой – Василий Савельевич Томов, кужысь-тöдысь участкöвöй, эрдöдö ювывса браконьеръясöс. Кужö сёрнитны и зопосникöд, и верстьö йöзкöд. Протокол гижтöдз медводз юалас ассьыс, а кыдзи эськö вöчис Корышев, ыджыдджык ёртыс. Та вöсна сылöн ньöти делö на эз волы судöдз. Ставпöлöс йöзкöд ва вылын паныдасьлöм велöдiс морттö лоны видзчысьысьöн, воськовъяссö водзвыв арталысьöн. Табак тшынöн да кабинет бусöн лолалöм дорысь Василий Томов радейтiс ветлöдлыны сиктöд, пыравлыны библиотекаö. Сэсся тöдмасис выль уджалыськöд, Василиса нима том специалисткöд. Том анькöд медводдза лунсяньыс и воисны венö. А кыдзи артмис налöн öтвыв уджалöмыс да мыйöн помасяс повесьтыс ті тöдмаланныд, лыддянныд кö гижöдсö асьныд.
Ёртъяс, лыддьысьöй миянкöд öтшöтш, радейтöй чужан кыв. Коми гижысьяслöн небöгъяс вылас быдмис и быдмас на вель уна морт. Став бурсö ставныслы!
Выль петасъясöн позьö тöдмасьны Национальнöй библиотекаын, небöгъяс сiдзжö верманныд босьтлыны гортö лыддьöм вылö.